Пітмен
Артикул
280,00 ₴
Є в наявності
| Назва: | ПІТМЕН |
| Сценарист: | Єгор Ключник |
| Художники: | Єгор Ключник, Олександр Парафейник |
| Видавництво: | Vovkulaka |
| Мова видання: | українська |
| Формат: | 169 х 267 мм |
| Обкладинка: | тверда |
| Кількість сторінок: | 88 |
| ISBN | 978-617-7782-25-3 |
| Дата видання: | 2022 |
Є в наявності
Description
Видатний дослідник професор Пітмен мандрує глибинами океану у намаганні довести існування мітичного Храма Долі. Але його спроби наштовхуються на ще більші таємниці, які перевертають буття дивного професора із металевою кулею замість голови догори дригом…
Сюрреалістичні пригоди у світі незрозумілих істот та нелогічних вчинків чекають на необережного читача.
Additional Information
| Мова видання | |
|---|---|
| Обкладинка | |
| Видавництво |
Артем (перевірений власник) –
Вітаю. Зробив передзамовлення 16 квітня. Коли цей мальопис нарешті вийде?
ярослав мишенов –
У січні комікс піду у друк, вийде орієнтовно за два місяці
Артем (перевірений власник) –
Дякую за відповідь
Максим (перевірений власник) –
Нарешті отримав примірник “Пітмена”, який замовив ще у квітні минулого року.
Прочитав і можу сказати вам, що це виразно український комікс з усіма характерними болячками: любов до лінивих градієнтів і затемнень у кольоруванні, невміння працювати з панорамами (широкі плани повсюдно порожні й розфокусовані) і неживі діалоги.
Перше, що кидається у вічі: колорист Парафейник явно поступається у майстерності головному авторові Ключнику. Читаючи комікс, помітив у себе настирне бажання уявити чорно-білий оригінал. На щастя, подекуди таки стається синергія кольору та рисунку. Малюнок із мумією-вказівником вийшов напрочуд гарним, а гумористичний додаток “Пустеля пустощів” взагалі на голову вищий у технічному виконанні за решту коміксу. Припускаю, саме ці частини розфарбовував особисто автор.
Ключник майстерно малює потвор, однак живі люди — явна проблема. Однорука лиходійка, виконана на рівні аматора-початківця, викликає подив опісля двох третин твору.
Анотація на звороті цілком щиро і доречно зізнається у натхненості японською мангою, яка проглядається не лише у візуальній стилістиці, але й в самому сюжеті. Сумбур, у який кидають читача відразу з порогу, сильно нагадує гротеск манги “Dai Dark” (“Велика Пітьма”) К’ю Хаяшиди. Сумбур цей не без ідеї. На позір хаотичні сюжетні елементи таки вишиковуються у спільний логічний ланцюжок, прочитний не в останню чергу завдяки продуманому дизайну.
Твір явно є замахом на серію. Це несамодостатній пролог, якому бракує номера у назві. Або маленької-маленької арки. Радше друге. Історія без початку і кінця — доволі ризикований зачин. Зазвичай у пілоті представляють хоча б мотивацію протагоніста, хоча б частково. Бажання Пітмена рухатись уперед чи повернутися назад лишається для нас загадкою. Можна сказати, що робота Ключника отримає сенс лише, якщо ми дамо йому шанс. А поки без продовження, це просто цікаві художні вправи.
P.S. Мало зрозуміло, що саме редагував письменник Кузнєцов. Діалогів і монологів тут обмаль, а наявні — невигадливі, подекуди навіть зайві. Як-от коментар персонажа до самого себе про присутність рослин на одній із локацій.