Комікс «Маска», який в оригіналі називається «Mask. Mayhem», бере свій початок в далекому 1982 році, коли і дерева були вищими, і трава зеленіша, і сонце світило яскравіше. Сьогодні мова піде про чудовий комікс, який вплинув на культуру 80-х, 90-х і навіть нульових.

Історія створення коміксу включає стільки крутих поворотів, що навіть історія Німеччини здається дитячою казкою. Одного разу в тісному офісі Dark Horse Comics зібралися юні автори — Майк Річардсон та Ренді Стредлі, і змовилися створити оригінальний комікс під керівництвом видавництва, на той час відомого завдяки таким збіркам, як “Boris the Bear” та “Dark Horse Presents”. Всю історію розповідати не буду, бо, по-перше, вона є на сторінках коміксу, по-друге — розповідь займе цілісінький лист А4. Тому трошки “скіпну”: після черги махінацій і експериментів над персонажем, завдяки Джону Аркуді і Дугу Манке з’явився той Маска, якого ти прекрасно знаєш — завзятий непосида, що зриває баняк як читачеві, так і фрікам в коміксі.

Ти, швидше за все, встигнеш зловити себе на думці, що коміксовий Маска — прототип для фільмового. І матимеш рацію. Саме останній завоював великі екрани в 1994 році за допомогою руйнівного молоту і сексуального трико. Головного героя зіграв незрівнянний Джим Керрі, завдяки якому наш народ обізнаний про злого зеленуватого психа. Незважаючи на те, що і комікс, і фільм мають однакові назви та ідентичних антагоністів в якості протагоністів, основні аспекти сюжету здебільшого не збігаються. До прикладу, маску не зовсім виловили в ріці, а купили в крамниці сувенірів. Головний герой — ботанік і бідняк Стенлі Іпкисс успішно живе зі своєю привабливою дівчиною, а мафіозі з кабаре ніколи не загрожували йому смертю. При прочитанні ти зрозумієш, що зовсім не Стенлі Іпкисс — головна особа, як це було у фільмі: він є лише вступним персонажем, на прикладі якого автори показують, хто ж такий таємничий Маска, якого в місті величають Великоголовим. Здавалося б, навіщо шукати між персонажами зв’язок, їхнє місце в коміксі, мотиви і проблеми, — сиди і кайфуй від епілептичної вакханалії! Та я не втримався, і пильно став стежити за сюжетною лінією лейтенанта Келлоуея. Щоб тобі було зрозуміліше, це такий собі Джим Гордон з всесвіту Бетмена, але на відміну від свого прототипу з DC, детектив Келлоуей не проти піддатися “зеленим чарам”. Під історію лейтенанта в коміксі «Маска» відведено аж 2 випуски з чотирьох. А що поробиш, якщо на плечі цього владного мужика впали аж два злочини, в одному з яких він сам взяв участь не з власної волі? Прикинутися Маскою, яка прикидаєтся Келлоуеєм, який є Маскою. Згоден, чорт ногу зламає, але я ж попереджав — сюжет тут не хухри-мухри!

Варто відзначити, що останній, четвертий випуск займає 70 з гаком сторінок, а всього в коміксі — 160. Схоже, останній ковток у Джона Аркуді титанічної місткості. Через те, що зачитався, я умудрився запізнитися на важливу зустріч! Так що будь обережний, воно затягує.

Художник Дуг Манке, схоже, тренувався в стилі символізму. Я помітив одну дуже цікаву особливість. Кожен раз, коли хтось із героїв отримує чарівну маску Локі, зовнішній вигляд персонажа змінюється, колір шкіри стає кислотно-зеленим, а вираз обличчя і характер — злющими, як у пантери. Так і проситься порівняння з кров’ю Маннорота і скверною з World of Warcraft.

Ти знав, що прототипами для Маски стали такі культові персонажі як Кріпер і Джокер? Що ж, тепер знаєш. Кожна поява на сторінках коміксу пришелепкуватого зеленоголового протагоніста буде супроводжуватися дурнуватою посмішкою на твоєму обличчі і підвищенням морального дисбалансу. Друге попередження: якщо після прочитання ти вдягнув дідусів фрак, бальну маску своєї дівчини, і поцупив у товариша бейсбольну биту — не зважай. Коли тебе запитають, чи ти, випадково, не дурник, — просто відповідай, що ти косплеєр Маски, і всі відчепляться.

У кожного свій фетиш в коміксах, тому я полюбляю дізнаватися про культуру тієї епохи, до якої належить ця мальована історія. Благо, в «Масці» таких пунктів величезна кількість. Це посилання на різні журнали, газети, фільми, корпорації тощо — все, що існувало в 80-х.

Хочу зазначити, що фільм з Джимом Керрі запозичив у коміксу деякі сцени. Соковиті моменти, які найбільше сподобалися читачам, потрапили в кіноадаптацію «Маска»: інцидент в автомайстерні; Маска приймає образ тореадора і ухиляється від куль гангстерів; Великоголовий створює з надувних кульок Томмі-Ган. Ці моменти пробудили почуття ностальгії. Після прочитання я відразу ж дістав стареньку VHS-касету, і насолодився акторською грою Кемерон Діаз, Джима Керрі та Пітера Гріна.

Прийшов час розповісти про Малюнок Дуга Манке. Я не дарма слово «малюнок» написав з великої літери. Кладу ліву руку на праве серце, і з відповідальністю заявляю, Дуга Манке можна вважати справжнім винахідником машини часу. Я віддаю собі звіт в тому, що комікс був намальований в 1993-му, але прочитати ж я зміг його зараз! За цю можливість окреме спасибі казахам з Salben Comics, адже саме вони випустили комікс «Маска» в СНД. Коли я тільки відкрив мальовану історію про Головатого, у мене було відчуття, що я розкрив часову капсулу. В очі кидається олдскульна візуальна складова, вдало виконані мультяшні образи персонажів, а ще кров, кров, кров! До речі, художник використав не тільки кадри в якості робочого простору, а весь лист. Якщо потрапиш на сцени з кривавим місивом (будь впевнений, це станеться), готуйся спостерігати бризки червоної рідини на білих областях сторінки. Додатковою позитивною особливістю малюнка є викривлення об’єктів та персонажів у екшн-сценах. Ця фіча перекочувала в фільм «Маска», і прижилася там на «ура».

Тепер про наболіле. З історії написання коміксу відомо, що до видання не потрапили кілька сторінок, написаних і намальованих тими ж авторами. Начерки вже були готові, залишилося лише розфарбувати і наповнити текстом, але щось пішло не так. Ці сторінки потрапили до видання від Salben Comics, але розміщені вони у вигляді мініатюр без тексту на останній сторінці. Комікс «Маска» втратив п’яту главу, і без неї так звана кінцівка залишає післясмак незавершеності. Додатковим мінусом видання можна назвати якість обкладинки. Вона, до слова, м’ягка. За весь час, який «Маска» пробула в мене, кутки палітурки позагиналися, і комікс виглядає естетично неприємно. Сторінок всередині екземпляру це не стосується — вони залишились новенькими та неушкодженними.

***

Комікс «Маска» був і буде еталоном створення якісних і цікавих аудиторії персонажів. Він порадує колекціонерів олдскулу, а ньюфагам дасть можливість ближче пізнати стиль, дух і атмосферу 80-х, а також переосмислити образ улюбленого персонажа дитинства. Я б дуже хотів прочитати повторно комікс «Маска», але вже українською. Вважаю, що це додало б персонажам ще більшого шарму, а сама мальована історія наповнилась діалогами, які рівнем гумору покорили б самого Джима Керрі, якби він володів солов’їною.

дивитись в крамниці

Плюси:

  • Олдскульний малюнок
  • Неординарний сюжет
  • Цікаві персонажі
  • Історія про створення коміксу

Мінуси:

  • Незавершеність історії
  • Дірки в подачі сюжету
  • Тендітна обкладинка

Автор огляду Олексій Гаваньчук. Публікується за погодженням з автором. Першоджерело.