Готем: справжня історія вигаданого міста
Місто Готем вже давно перестало звучати загадковим та невідомим. З усіх супергеройских міст, лише Готему вдалось отримати незалежне від свого героя життя. За 70 років свого існування воно, перетворившись на повноцінну франшизу DC комікс та Warner Brothers, стало відоме кожному. Місто, якому присвячують окремі серіали, історії та комікси, багатьма бачиться аналогом Нью-Йорку, а за своїм кримінальним життям відсилає до Чикаго. Але, однозначно, його географія невідома, адже змінюється з часом. В чому закорінений такий успіх міста – невідомо. Точно можна сказати, що його історія почалася ще далеко до Бетмена і має більше зв’язку з дійсним світом. Як з’явилося та розвивалося місто Готем, чому через нього можна інакше поглянути на світову історію, та як бачать і з чим порівнюють його творці: ми спробуємо розібратись в цій статті.
Як би дивно це не виглядало, але історія слововжитку “Готем Сіті” почалось далеко до історії Бетмена. Ще з ХV сторіччя назву Готем використовували для позначення міст з низьким рівнем життя. Однак, в 1807 році Вашингтон Ірвінг вперше використовує це ім’я для охарактеризування життя Нью-Йорку в свої сатирі “Салмагунді” (“Salmagundi”, 1807). З тих пір така назва “Великого яблука” все більше приживається в жаргоні людей та використовується в наші дні. Наприкінці ХІХ ст. Якоб Ріїз (Jacob Riis) використовує цю назву для позначення Нижнього Іст-Сайду в своїй книзі “Як живе інша половина” ( “How the Other Half Lives”, 1890). Лише після цього Готем використовується в Бетмені, хоча й не в такому сенсі, як ми розуміємо зараз. Річ в тім, що з початку свого існування та до випуску Detective comics #48 (лютий 1941 року), Бетмен офіційно був громадянином Нью-Йорку, для позначення якого і використовувалась назва Готем. Лише після цього герой влаштував переїзд у вигадане місто, прихопивши з собою увесь криміналітет, архітектуру та темну атмосферу “Великого яблука”.

Деніс Оніл (Dennis O’Neil), що довгий час працював редактором Бетмена, пояснює, що характер Готему ґрунтувався в першу чергу на: “Переграванні всіх темних, страхітливих куточків Нью-Йорку о третій годині ночі. Тут можна зустріти і Пекельну Кухню, й Нижній Іст-Сайд, Трабека, Бронкс та Сохо, всі райони, що знаходяться подалі від головних магістралей міста”. Пізніше він опише Готем як: “Манхеттен на 14-ій Стріт в 11 хвилин після опівночі в найхолоднішу ніч листопаду”. Такої ж думки і Пол Левітц (Paul Levitz), президент ДС комікс: “Готем – це Нью-Йорк вниз від 14 вулиці з усіма старими будівлями бетонно-цегляного типу, на відміну від сучасних скляних та залізних будівель”.

Театр Готем, Бруклін
Але не одним Нью-Йорком закінчуються погляди на Готем. Відмінно від інших, для серії “Бетмен:темний лицар” автор Ніл Адамс використовував Чикаго для натхнення. А пізніше Кристофер Нолан поклав Чикаго в основу своєї славнозвістної трилогії про Бетмена.
Але це лише погляди людей, що працювали над створенням образу. Однак, якщо подивитись на історію США, що йшла паралельно з серією коміксів про Бетмена, буде не складно вивести головні характеристики Готему що накопичувалися з кожним десятиріччям.

Готем Тіма Бьортона
Як і інші історії про супергероїв, комікс про Бетмена бере свій початок в 30-х роках, що характерні періодом депресії та становленням міста як центру культурного та виробничого життя. Період війни змусив перевести погляди з далекого й невідомого ворога на внутрішнього, прихованого. Світ, виснажений війною, почав перероджуватись в першу чергу з переосмисленням громадського та сімейного життя, як головних факторів світосприйняття та гуманістичної позиції. За цим наступили 60-ті з їх непердбачуваністю породивши після себе маніфести контркультури. Бюрократизація влади привела до її корумпованості, а розвиток технічних досягнень зробив поштовх до більш мобільного та активнішого висвітлення всіх злочинів, що стало бумом 80-х. Ну, і наприкінці, отримуємо сповзання в найтемніші хащі очікування невідомого, з песимістичними побоюваннями, що продовжуються і в наші часи.

Манхеттен, 14 Стріт вночі
Разом з історією накопичувалися і риси міста. Погляд не був прикутий до лише одного району чи проблеми, а рішуче планував навколо міста в спробі висвітлити актуальні питання сьогодення. І не дивно, що бачення Готему іноді розходяться як в порі року, часі, районі або місті, з якими його порівнюють. Кожен залишив для себе свій єдиний образ міста, що емоційно закарбувався в пам’яті й не підвладний змінам. Однак саме місто змінюється, і хоча воно вигадане, іноді можна розгледіти в ньому трохи більше, ніж в справжньому.

Манхеттен, лінія метро, 30-ті роки
Автор огляду Андрій Онищенко. Ексклюзивно для ideo-grafika.com
Статья хоть и довольно короткая, вполне цельная и разожгла интерес к более глубокому изучению этимологии образа «Готэм сити». Было бы здорово сопроводить дополнительными ссылками по этой захватывающей теме.