Шибайголова на лаві підсудних

Феміда сліпа.

Так давні греки уявляли неупередженість. Незалежне і об’єктивне ставлення закону до будь-якої людини. Лише правда, лише “голі”, нічим не прикрашені факти мають значення у правосудді. Це ідеал, погоджуюсь.

Але давайте постараємось і здійснимо такий акт правосуддя саме зараз! Давайте почуємо, давайте відчуємо, а не побачимо, ту правду, яка ховається за обкладинкою коміксу “Сорвиголова” від автора сценарію Марка Уейда та автора малюнків Паоло Рівери. І нехай той факт, що десятирічний хлопчина, якому в майбутньому судилося стати жрецем Феміди, волею долі теж став сліпим, ніяким чином не  сколихне терези закону. Лише правда, лише неупередженість та об’єктивізм!

Я не Метт Мердок (ММ) і не зможу визначити по вашому серцебиттю, погоджуєтесь ви зі мною чи ні. Але я щиро вірю і хочу, щоб ви усвідомили важливість рішення, де поставити кому у вислові  “Казнить нельзя помиловать”.

Тому, якщо ви готові, то я розпочну. Спочатку я викладу для вас сухі факти. Розбавлю біографією. Додам показань свідків (даний TПБ містить інтерв’ю із автором сценарію та художником. Це не всі “вкусняшки” цього видання). І, врешті, викладу у заключну промову.

І так, на чому грунтується дана справа?! В чому її суть?! Розглянемо кожну частину окремо.  Але почнемо із вступного слова: “Легендарний супергерой “Сорвиголова” повертається на сторінках  нового коміксу від Марка Уейда. Таємниця особистості Метта Мердока відкрита і тепер йому потрібно робити все заради збереження свого доброго імені” (опис на сайті). “Метт Мердок знову у Нью-Йорку, але не всі йому раді. Він повертається до адвокатської практики…” (опис на звороті коміксу).

Вибачте, панове, але, якщо ви не знайомі з моїм підзахисним, це вам ні про що не скаже. Шибайголова (англ. Daredevil; справжнє ім’я – Меттью Майкл Мердок) – вигаданий персонаж, супергерой коміксів компанії Marvel Comics. Був створений сценаристом-редактором Стеном Лі та художником Біллом Евереттом. Вперше з’явився 10 квітня 1964 в коміксі Daredevil # 1. ДД, як Метта Мердока відрізняє той факт, що він – один з небагатьох супергероїв-інвалідів. Метт осліп в підлітковому віці, але йому вдалося розвинути інші відчуття настільки, що вони повністю компенсували зір. Тим більше, він отримав здатність відчувати навколо себе об’єкти, що нагадує дію сонара. Це описано на початкових сторінках першої частини коміксу. І, змушений визнати, досить оригінально передано художником (мал. #1).

І знаєте, я передумав переповідати те, звідки повернувся ДД і чому (факти, які пов’язані із одержимістю демоном – це зовсім інша історія). Давайте краще поговоримо про те, що дає плюси в першій частині. Ну, вражаючих бійок, які були обіцяні, я не побачив. Гостроти сюжету також. Перемога над Плямою на мафіозному весіллі? Не скажіть. Похвала цієї сцени в бонусному інтерв’ю? Ще нічого не означає.

Натомість, є декілька цікавинок. Наприклад, особисто я не знав, що парфуми, про які каже ДД, реально існують (мал. #2). Виявилось, що так. І коштують нормально ;) Потім нам аж два рази нагадують про Капітана Америку.  Ось: раз і два. Помітили? (мал. #3, 4). І це вже зацікавило. Невже ДД буде вершити правосуддя разом із Кепом?! Круто, ага!? Оце-то буде! Ну а врешті, прочитаєте самі. Що ще? ММ сміється, жартує і, здається, не так вже сильно заперечує, що він і є ДД (мал. #5).

Частина друга так само, як і перша, не дає мені обіцяного. Але в ній стають зрозумілими натяки на Капітана. ДД тримає його щит (мал. #6). В них явно все гаразд! Також ми можемо бачити появу “красивих” дівчат ( мал. #7) і якусь халепу, в яку вскочив ДД. В крайньому випадку – добровільно заплутуватись у проводах і датчиках – попахує…не знаю чим…чимось дуже голосним (мал. #8). Як Кло, наприклад!

До речі, автори постарались і звели до мінімуму потреби лишній раз звертатись до інтернет-шукачів в пошуках додаткової інформації. Так, частина третя пояснює, хто такий цей Кло і показує фрагмент битви з ним Чорної Пантери та Фантастичної Четвірки.

Хоча, якщо ви читатимете уважно, а не просто розглядатимете картинки, то помітите деякі уточнення стосовно Улісса Кло та дізнєтесь, що означає слово “аберрація”.  Кінець сутички ДД із Кло лишає тільки загадки і натяки на можливе його повернення (мал. #9). Було б цікаво.

Четверта частина показує нам, що ММ і ДД діють злагоджено, аналізуючи та передбачаючи свої дії на декілька кроків вперед (мал #10). Також цікавим є те, як сліпий адвокат захищає (у всіх сенсах) сліпого клієнта. Але, знаєте, обіцянка, що все буде добре, на фоні червоних цяток від лазерних
прицілів звучить інтригуюче…скажімо так (мал #11).

В частині 5 з’являється Костолом (мал #12). Сказати, що бійка ДД із ним справила враження, я не скажу, але порадувало вміння Шибайголови знаходити вихід із скрутних ситуацій, покладаючись на свої відчуття. Ну і костюмчик Костолома порадував (і ця людина в тріко ще хоче мірятись силою із Халком)!

Заключна частина даної справи. В ній ДД зі своїм клієнтом опиняються в лапах міжнародної злочинної  організації. Здавалося б, все, кінець… Навіть починаєш трішки хвилюватись. Але ні. Як ДД вибрався я покажу на прикладі “баблів” (мал #13). Нуууу, не такого завершення я чекав!

Але, шановні присяжні, давайте послухаємо показання свідка. В його ролі виступає сценарист Марк Уейд. Можливо, він проллє трохи світла і покаже, де я упустив карколомні трюки, бійки і гостроту вражень?! Ні, не пролив. Не показав. Я запитую його – де обіцяний авантюризм? Де сарказм в словах ДД і ММ?! Де та обезбашенність, про яку ви, містере, говорите? І навіщо у всесвіті Марвел робити ще одного жартівника, питаю я його.

Так, знаєте, мені більше подобається той образ, який був створений Френком Міллером. Образ трохи “темний”, таємничий. Таким я бачу Daredevil’а! …і трішки не в’яжеться той образ із тим, що я бачу, читаючи ЦЕЙ комікс. Але, це лише моє враження.

Більше того, тільки прочитавши його, я був настроєний вкрай категорично. Подумав писати в негативному ключі. Потім заспокоївся.

Я прочитав цей ТПБ легко. Малюнок гарний. А якщо образ в голові не йде в ногу із прочитаним, то,  певно на це є лише суб’єктивні причини, які не мають жодного значення для Феміди. Різні автори, різні художники. Це не можна порівнювати! Це праця, яка має продовження. І це вже багато про що говорить!

Тут акцент ставимо на відчуття героя. Не в тому супергеройському значенні, до якого ми звикли. А героя, як головного персонажу твору. Можливо, варто задуматись над тим, що це просто людина?  Сліпа людина, яка не втративши віру у справедливість, шукає її. Творить її! Людина, яка не здалась!
Не опустила руки.

Це історія про шанс. Шанс, який помічає не кожен зрячий! І до біса справедливість та правосуддя! Воно давно прогнило. Це історія про те, що людина не втратила віру в себе! І, більше того, допомагає іншим, використовуючи всі свої вміння. Якщо трапляється халепа, приходить сліпий і показує шлях до порятунку. Хай навіть під червоними цятками прицілів каже, що все буде ок. Можливо, зараз наша черга показати цей шлях йому?!
Взяти під руку і вивести з-під прицілу.

Однозначно, я не ставлю на цьому крапку!..  А ви?

Автор огляду Святослав Остапюк. ексклюзивно для ideo-grafika.com