«Громадянська війна» Marvel публікувався з липня 2006 року по січень 2007 і став своєрідним віддзеркаленням епохи. Це історія про беззахисний світ та крихкий мир після 11 вересня, що вповні відтворює ключову дилему 2000-х років: наскільки люди готові поступитися власною свободою заради безпеки. Марк Міллар (Kick Ass, Wanted) знаходить нову оптику для одвічної проблеми супергероїв – приховування власної ідентичності за маскою або спроба відкритись людям.

Через велику трагедію у світі «Громадянської війни» люди втрачають віру в супергероїв і виникає необхідність офіційного «працевлаштування», легалізації та формалізації роботи супергероїв. І ті, хто були добровольцями, мають стати офіційними службовцями на зарплатні. Ця колізія приносить розлам – частина героїв погоджується на офіційні вимоги, інші – йдуть у підпілля. З цього починається нове «полювання на відьом». На тих, кого бояться. І кого не розуміють.

Загалом «Громадянська війна»-фільм уповні відтворює загальну лінію «Громадянської війни» – роману, однак суттєво поступається в масштабах. Якщо у фільмі виникає відчуття, що протистояння точиться між футбольними командами, то в романі – це ніби Троянська війна з незчисленними героями. Для тих, хто слабо знається на героях Marvel, цей роман може взагалі слугувати як міні-енциклопедія. Або гра «Вгадай хто є хто».

У романі присутні кілька епічних батальних сцен, які, одначе, поступаються своєю важливістю іншим сценам, де є чимало справді цікавих знахідок і психологічних нюансів (без спойлерів, але сторінки, де показано похорон величезного героя, якого змушені ховати на 38 ділянках кладовища, і відразу миттєвий перехід до іграшкової фігурки Залізної Людини – викликає захват).

Читаючи «Громадянську війну» Марка Міллара, варто не забувати, що це алегоричний гостросоціальний коментар до вже нещодавнього минулого. І фінал роману варто сприймати як акт примирення суспільства і старої Америки з новою реальністю після 11 вересня.

Де треба поступитися своїми принципами заради спільного. Ось того. Останнього слова в романі.

Автор огляду Олександр Михед. Ексклюзивно для ideo-grafika.com